Освітня програма 2025-2026 н.р.

Завантажити файл

СХВАЛЕНО:                                                                  ЗАТВЕРДЖУЮ                                                                                                                                             

Педагогічною радою                                                                                    Директор

Чмирівського ліцею                                                               Чмирівського ліцею                                

Чмирівської сільської ради                                                   __________Олена Должкова                                                                 

Старобільського району

Луганської області

Протокол № 1від 01.09.2025 р.

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Чмирівського ліцею Чмирівської сільської ради

Старобільського району Луганської області

1. Пояснювальна записка

Освітня програма Чмирівського ліцею Чмирівської сільської ради Старобільського району Луганської області на  розроблена відповідно до:

- ст.33 Закону України «Про освіту»,

- ст. 11 Закону України “ Про повну загальну середню освіту” зі змінами 2025 рік №463-IX від 16.01.2020, редакція від 24.11.2021;

- Закону України №7325 від 28.04.2022 «Про внесення змін до деяких законів України в сфері освіти щодо врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану» зі змінами від 19.06.2022 ; 

- Закону України  від 25.04.2019 № 2704-VIII «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та інших;

- Указу Президента України від 16 березня 2022 року № 143 «Про загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України»;

- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988 р. «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»;

- Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25.09.2020 № 2205 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 р. за №1111/35394;

- Розпорядження КМУ від 07.04.2023 № 301-р «Про схвалення Концепції безпеки закладів освіти»;

- Наказів Міністерства освіти і науки України:

• від 28.03.2022 № 274 «Про деякі питання здобуття загальної середньої освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану»;
• від 15.05.2023 № 563 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні”;
•  від 20 серпня 2025 р. № 1162 “Про внесення змін у методичні рекомендації щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні”;
• від 26.12.2017 № 1669 «Про затвердження Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти»;
• від 24.02.2023 № 201 «Про затвердження Змін до Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти»;
• від 02.08.2024 № 1093 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання”;
• від 13.07.2021 № 813 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти”;
• від 3 червня 2025 року № 808 «Про затвердження змін до нормативно-правових актів», зокрема «Порядок поділу класів на групи»;
• від 12.08.2022 № 743 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1 - 2 та 3 - 4 класів закладів загальної середньої освіти та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Міністерства освіти і науки України»
• від 09.08.2024 № 1120 «Про внесення змін до типової освітньої програми для 5–9класів закладів загальної середньої освіти»
• від 20.04.2018 № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня» ( зі змінами Наказ МОН № 983 від 13.09.2021 року)
• від 20.06.2025 № 890 «Про внесення змін до типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти III ступеня»
• від 07.08.2025 № 1119 «Про внесення змін до Типової освітньої програми для навчання дітей, які виїхали з України внаслідок повномасштабного вторгнення Російської Федерації і здобувають освіту одночасно в закладах країни перебування та України»

- Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12.01.2016 № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 лютого 2021 року №160), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314;

- Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 20.05.2024 № 714, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 червня 2024 р за № 819/42164;

- Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 14.07.2015 № 762 (у редакції наказів Міністерства освіти і науки України № 621 від 08.05.2019, № 268 від 01.03.2021), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.07.2015 за № 924/27369;

- Постанови Кабінету Міністрів України від 20.08.2025 №1003 «Про початок навчального року під час воєнного стану в Україні»;

З урахуванням поетапного переходу закладів освіти на здійснення діяльності за новим Державним стандартом у 2025/2026 навчальному році освітня програми закладу розроблена на основі:

- для 1-2 та 3-4 класів – за Типовим навчальним планом Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом Савченко О.Я., затвердженою наказом МОН України від 12 серпня 2022 року № 743-22 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 та 3-4 класів закладів загальної середньої освіти та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Міністерства освіти і науки України;

- для 5-8 класів за Загальним обсягом навчального навантаження для закладів із навчанням українською мовою, затвердженим наказом МОН України від  09.08.2024 р.  № 1120 «Про внесення змін до типової освітньої програми для 5–9 класів закладів загальної середньої освіти»;

- для 9 класів за Навчальним планом закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою, затвердженим наказом МОН України від 20.04.2018 р. № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»;

- для 10-11 класів (профільне навчання) – за Навчальним планом для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти та Орієнтовною кількістю навчальних годин для профільних предметів, затвердженими Наказом Міністерства освіти і науки України від  20.04.2018р. № 408 (у редакції наказу МОН від 28.11.2019 №1493 зі змінами, внесеними наказом МОН від 20.06.2025 № 890)  «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня».

Призначення закладу освіти полягає в наданні  якісної повної загальної освіти дітям шкільного віку території, що обслуговується, забезпеченні їх всебічного розвитку, вихованні й самореалізації особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Основним засобом реалізації призначення  загальноосвітнього  закладу є засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм. У той же час заклад має у своєму розпорядженні додаткові  засоби реалізації свого призначення, а саме:

• уведення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд;
• надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної, трудової, художньо-естетичної тощо);
• поглиблене вивчення окремих предметів;
• надання учням можливості вибору профілю навчання, темпу засвоєння навчального матеріалу;
• оригінальну організацію навчальної діяльності, інтеграцію навчальної та позашкільної діяльності;
• надання широкого спектра додаткових освітніх програм і додаткових освітніх послуг.

Освітня програма, що реалізується в закладі, спрямована на: 

• формування в учнів сучасної наукової картини світу;
• виховання працьовитості, любові до природи; розвиток в учнів національної самосвідомості; 
• формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалення та перетворення суспільства; 
• інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;
• рішення задач, формування загальної культури особистості, адаптації її до життя в суспільстві; 
• виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави;
• створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; 
• формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

Освітня програма визначає:

- загальний обсяг навчального навантаження;

- орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення;

- очікувані результати навчання учнів;

- рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти; вимоги до осіб, які працюватимуть за цією освітньою програмою.

2. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за освітньою  програмою

    Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти. Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

    Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.

Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні й учениці, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про початкову освіту). Визнання результатів навчання здобувачів освіти, які в умовах воєнного стану вимушено виїхали за межі України та повернулися в Україну, здійснюється в порядку, визначеному педагогічною радою закладу освіти, Із урахуванням рекомендацій Міністерства освіти і науки України (наказ МОН від 02.08.2024 № 1093). Визнання результатів навчання здобувачів освіти із числа внутрішньо переміщених осіб може бути здійснено на основі довідки або іншого документа, виданого закладом освіти, у якому дитина здобувала освіту за місцем тимчасового перебування. У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року.

    Для проведення оцінювання наказом керівника закладу освіти створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів.

    Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12.01.2016 № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10.07.2019 № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.02.2016 за № 184/28314.

    Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття повної загальної середньої освіти (профільної середньої освіти).

    Повна загальна середня освіта (профільна освіта) здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття повної загальної середньої освіти (профільної середньої освіти) цього ж навчального року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.

3. Загальний обсяг навчального навантаження

Навчальний план закладу на 2025/2026 н. р. розроблено:

Робочі навчальні плани обрані з урахуванням специфіки навчального закладу – результатів моніторингових досліджень, аналізу навчальних досягнень учнів з основних предметів, бажань батьків і учнів при визначені профілів навчання.

Навчальний план включає обов’язкові предмети, сформовані на рівні державних стандартів, перерозподіл годин на вивчення окремих предметів та години на поглиблене вивчення окремих предметів (профільне навчання), курсів за вибором і схвалено педагогічною радою закладу (протокол № 1 від 01.09.2025р.).

 Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

 - дитиноцентрованості і природовідповідності;

- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

 - наступності і перспективності навчання;

- взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

 - логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

- творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

 - адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

У початковій школі обов’язковий компонент навчального плану становить: 96 годин, додаткові години на вивчення окремих предметів, проведення індивідуальних консультацій та групових занять – 4 години.

Враховуючи вимоги Типового навчального плану Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти розробленої під керівництвом Савченко О.Я., затвердженою Колегією Міністерства освіти і науки 22.02.2018 р. (наказ МОН України від 08 жовтня 2019 року № 1272 «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти», наказ МОН України від 08.10.2019 р. № 1273 «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти») години в 1-4 класах, відведені для проведення індивідуальних консультацій та групових занять – 1 година на тиждень.

Відповідно до Державного стандарту метою базової середньої освіти є розвиток природних здібностей, інтересів, обдарувань учнівства, формування компетентностей, необхідних для їх соціалізації та громадянської активності, свідомого вибору подальшого життєвого шляху та самореалізації, продовження навчання на рівні профільної освіти або здобуття професії, виховання відповідального, шанобливого ставлення до родини, суспільства, навколишнього природного середовища, національних та культурних цінностей українського народу.

Загальний обсяг навчального навантаження у 5-8 класах становить 136 годин на тиждень і розподіляється за галузями і класами наступним чином:

Для 5-8 класів НУШ передбачені години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами: загальна кількість - 30 годин.

• 5 клас: 0,5год – англійська мова, 1 год. – зарубіжна література, 1 год – інформатика, 0,5 год – українська література, 1 год – математика, 0,5 год - інтегрований курс природничої освітньої галузі; 1 год – технології, 1 год – мистецтво, 1  год – етика. Загалом – 7,5 год.
• 6 клас: 0,5год – англійська мова, 1 год. – зарубіжна література, 0,5 год – українська література, 1 год - інформатика, 1 год – етика, 1 год – математика, 1 год - інтегрований курс природничої освітньої галузі, 1 год – технології, 1 год – мистецтво, 1 год – географія, 0,5 год – інтегрований курс історії та громадянської освіти.  Загалом – 9,5 год.
• 7 клас: 0,5 год – українська література, 0,5 год - англійська мова, 1 год. – зарубіжна література, 1 год – інформатика, 1 год – математика, 0,5 год – біологія, 0,5 год - Інтегрований курс  соціальної і здоров’язбережувальної галузі, ), 0,5 год – інтегрований курс історія та громадянська освіта, 1 год – мистецтво.  Загалом – 6,5 годин;
• 8 клас: 1 год – українська література, 1 год - англійська мова, 1 год. – зарубіжна література, 0,5 год – інформатика, 0,5 год – алгебра, 0,5 год – геометрія, 0,5 год – біологія, 1 год - Інтегрований курс  соціальної і здоров’язбережувальної галузі, 0,5 год – фінансова грамотність. Загалом 6,5 год.

Для учнів 9 класу інваріантна складова навчального навантаження складає 34 години

• варіативна складова 1 год. – українська мова. Загалом – 35 годин.

У ліцеї інваріантна складова навчального плану становить 67 годин, варіативна складова становить 4 години.

На підставі аналізу навчальних досягнень учнів, враховуючи освітні потреби та нахили учнів, їх побажання та побажання батьків у ліцеї введений профіль української філології для учнів 10 класу і для учнів 11 класу.

Години варіативної частини плану в 10-11 класах  розподілені наступним чином:

• 10 клас: 1 год.- англійська мова, 0,5 год.- Захист України, 0,5 год.- історія України.
• 11 клас: 1год. – англійська мова, 0,5 год.- Захист України, 0,5 год.- історія України.

З 01.09.2025 року у Чмирівському ліцеї відкриті класи , у яких учні здобувають освіту за українознавчим компонентом. Таких класів відкрито: у початковій школі – 2 (1-Б та 3-Б), у гімназії – 4 (5-Б, 6-Б, 7-Б, 8-Б) та у ліцеї -2 (10.Б та 11Б)

У 1-4 класах з вивченням українознавчого компоненту за основною програмою відводиться 5 годин і 1 година - додаткова. Таких класів відкрито два, що становить 12 годин.

Для класів з вивченням предметів українознавчого компоненту у 5-9 класах за програмою відводиться: 5 кл - 4 години, 6 кл - 4 години, 7 кл - 4години, 8 кл - 5 годин. Разом - 17 годин.

Додатково, на вивчення окремих предметів у кожному класі програма надає по 2 години. Їх розподілено: 5 клас - 1 год - математика, 1 год - пізнаємо природу; 6 кл - 1 год- математика, 1 год. - географія; 7 кл - 1 год. - математика, 1 год - біологія; 8 кл. - 1 год - математика, 1 год - біологія. Загалом - 8 годин.

Загальна кількість годин на предмети українознавчого компонента 5-9 класів становить 25 годин.

 У 10-11-х класах з вивчення предметів українознавчого компонента за програмою відведено 6 годин і 8 додаткових на вивчення окремих предметів, які входять до переліку предметів, з яких складається тест НМТ. Вони розподілені наступним чином:

                                                                  10 клас      11 клас

Загальна кількість годин у 10-11 класів з вивчення предметів українознавчого компоненту складає 14 годин у кожному класі. Загалом - 28 годин.

Для організації освітнього процесу для дітей, які перебувають на тимчасово окупованій території, організувати педагогічний патронаж, шляхом проведення індивідуальних занять для малих груп дітей (4-8 учнів) одночасно за Типовими освітніми програмами з рахуванням кількості годин, відповідно до Положення про індивідуальну форму навчання.

У початковій школі, де організоване індивідуальне здобуття освіти і діти навчаються за педагогічним патронажем на вивчення предметів основної програми відводиться 5 годин на кожну дитину. В закладі організовано 5 груп за педагогічним патронажем. Загалом - 25 годин.

В 5-9 класах з індивідуальною формою здобуття освіти на опанування всіх предметів відводиться по 8 годин кожному здобувачу освіти. В закладі організовано 10 малих груп учнів, які будуть здобувати освіту за індивідуальною формою. Загальна кількість годин для викладання становить - 80.

У старшій школі для організації здобуття освіти за індивідуальною формою відводиться 12 годин з усіх предметів на кожного учня. В закладі організовано 4 групи дітей, по дві у 10 та 11 класах. Загальна кількість годин для викладання - 48.

4. Опис очікуваних результатів навчання за освітніми галузями

Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів 1-5 класів:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі,

моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Наскрізними в усіх ключових компетентностях є такі вміння:

1) читати з розумінням, що передбачає здатність до емоційного, інтелектуального, естетичного сприймання і усвідомлення прочитаного, розуміння інформації, записаної (переданої) у різний спосіб або відтвореної технічними пристроями, що охоплює,

зокрема, уміння виявляти приховану і очевидну інформацію, висловлювати припущення, доводити надійність аргументів, підкріплюючи власні висновки фактами та цитатами з тексту, висловлювати ідеї, пов’язані з розумінням тексту після його аналізу і добору контраргументів;

2) висловлювати власну думку в усній і письмовій формі, тобто словесно передавати власні думки, почуття, переконання, зважаючи на мету та учасників комунікації, обираючи для цього відповідні мовленнєві стратегії;

3) критично і системно мислити, що виявляється у визначенні характерних ознак явищ, подій, ідей, їх взаємозв’язків, умінні аналізувати та оцінювати доказовість і вагомість аргументів у судженнях, зважати на протилежні думки та

контраргументи, розрізняти факти, їх інтерпретації, розпізнавати спроби маніпулювання даними, використовуючи різноманітні ресурси і способи оцінювання якості доказів, надійності джерел і достовірності інформації;

4) логічно обґрунтовувати позицію на рівні, що передбачає здатність висловлювати послідовні, несуперечливі,

обґрунтовані міркування у вигляді суджень і висновків, що є виявом власного ставлення до подій, явищ і процесів;

5) діяти творчо, що передбачає креативне мислення, продукування нових ідей, доброчесне використання чужих ідей та їх доопрацювання, застосування власних знань для створення нових об’єктів, ідей, уміння випробовувати нові ідеї;

6) виявляти ініціативу, що передбачає активний пошук і пропонування рішень для розв’язання проблем, активну участь у різних видах діяльності, їх ініціювання, прагнення до лідерства, уміння брати на себе відповідальність;

7) конструктивно керувати емоціями, що передбачає здатність розпізнавати власні емоції та емоційний стан інших,

сприймати емоції без осуду, адекватно реагувати на конфліктні ситуації, розуміти, як емоції можуть допомагати і заважати в діяльності, налаштовуючи себе на пошук внутрішньої рівноваги, конструктивну комунікацію, зосередження уваги, продуктивну діяльність;

8) оцінювати ризики, що передбачає вміння розрізняти прийнятні і неприйнятні ризики, зважаючи на істотні фактори;

9) приймати рішення, що передбачає здатність обирати способи розв’язання проблем на основі розуміння причин та обставин, які призводять до їх виникнення, досягнення поставлених цілей з прогнозуванням та урахуванням можливих ризиків та наслідків;

10) розв’язувати проблеми, що передбачає вміння аналізувати проблемні ситуації, формулювати проблеми, висувати гіпотези, практично їх перевіряти та обґрунтовувати, здобувати потрібні дані з надійних джерел, презентувати та аргументувати рішення;

11) співпрацювати з іншими, що передбачає вміння обґрунтовувати переваги взаємодії під час спільної діяльності, планувати власну та групову роботу, підтримувати учасників групи, допомагати іншим і заохочувати їх до досягнення спільної мети.

Вимоги до результатів навчання учнів визначено за такими освітніми галузями:

- мовно-літературна;

- математична;

- природнича;

- технологічна;

- інформатична;

- соціальна і здоров’язбережувальна;

- громадянська та історична;

- мистецька;

- фізична культура.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів складаються з таких компонентів:

- групи результатів навчання учнів, що охоплюють споріднені загальні результати;

- спільні для всіх рівнів загальної середньої освіти загальні результати навчання учнів, через які реалізується

компетентнісний потенціал галузі;

- конкретні результати навчання учнів, що визначають їх навчальний прогрес за освітніми циклами;

- орієнтири для оцінювання, на основі яких визначається рівень досягнення учнями результатів навчання на завершення відповідного циклу.

Обов’язкові результати навчання учнів позначено індексами, в яких: скорочений буквений запис означає освітню галузь, до якої належить обов’язковий результат навчання; цифра на початку індексу вказує на порядковий номер року навчання (класу), на завершення якого очікується досягнення результату навчання; перша цифра після буквеного запису до крапки означає номер групи результатів навчання; цифра після крапки означає номер загального результату навчання; наступна цифра означає номер конкретного результату навчання; остання цифра означає номер орієнтира для оцінювання відповідного навчального результату.

Результати навчання в 6-11 класах повинні робити внесок у формування таких ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметнихзв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

- організацію освітнього середовища – зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

- окремі предмети – виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;  предмети за вибором;  роботу в проєктах;

- позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Наскрізні лінії ключових компетентностей: 

Враховуючи призначення і місце в освітньому просторі, заклад працює над досягненням таких цілей та задач:

- забезпечити засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту початкової, базової, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог Державних стандартів;

- гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;

- створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння освітніх програм;

- формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;

- забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров’я учнів.

5. ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ ЗА ЯКИМИ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ВИВЧЕННЯ ПРЕДМЕТІВ